Молодший сержант на псевдо Моджахед – штурман екіпажу дронів-перехоплювачів «Посіпаки» загону прикриття повітряного простору «Слобода» 11 бригади ім. М. Грушевського Південного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.
Моджахед – приклад для багатьох цивільних, які досі вагаються щодо вступу до Сил оборони України. Ще на початку повномасштабного вторгнення гвардієць працював у відділі телефонних продажів відомої компанії з виготовлення соків і безалкогольних напоїв, полюбляв рибалити, але у 2024 році добровільно приєднався до 11 бригади ім. М. Грушевського НГУ.
«Певний час я продовжував працювати, але, з рештою, зрозумів, що рано чи пізно, тим чи іншим чином опинюся в армії. Тому послухав своїх друзів і мобілізувався до лав 11 бригади НГУ», – згадує боєць.
Бойовий шлях Моджахед розпочав не де-небудь, а на ворожій території – у Курській області рф.
«Перша ротація у мене була у Курській області на росії, де я перебував протягом трьох місяців. Ми працювали по розвідувальних дронах, а пізніше – по ударних. Зізнаюся чесно: спочатку було дуже лячно, адже ворог щоранку та щовечора бив по нам десять-п’ятнадцять разів КАБами. Найнеприємніше в тому, що ти навіть бачиш сам літак, який випускає ці КАБи. Також запам’яталося, як російські військові били по своїх же людях у спробах знищити нас», – ділиться спогадами гвардієць.
На щастя, боєць із побратимами не постраждали та успішно повернулися на українську землю. Далі були дві ротації на Херсонщині, а після повернення з останньої з них, у 2025 році, Моджахед із побратимами сформували свій екіпаж «Посіпаки», який нині є важливою складовою загону прикриття повітряного простору «Слобода» 11 бригади НГУ. Разом із пілотом на псевдо Карп боєць успішно працює по ворожих дронах над українськими містами та селами.
«Робота штурмана, як на мене, не дуже важка, але є нюанси: коли радари не підхоплюють твій борт, а він знаходиться десь над морем, то знайти ворожий дрон через відсутність наземних орієнтирів – та ще пригода. Але досвід та знання допомагають», – ділиться Моджахед.
Емоції після збиття БпЛА окупантів у кожного свої. Моджахед завжди радий успішній роботі свого екіпажу.
«Після кожного ураження ворожого дрону відчуваєш щиру радість, розумієш, що цей БпЛА цілком міг прилетіти у чиюсь домівку чи нашкодити якимось іншим чином людям», – зізнається гвардієць.
За період свого існування «Посіпаки» збили більше 160 ворожих ударних дронів, є і пам’ятні рекорди.
«Серед наших особистих рекордів – сім знищених «Шахедів» упродовж роботи по одній групі, також була ситуація, коли збили «Шахед» на відстані близько 25 кілометрів від точки пуску ще на Херсонщині, а якось уразили ворожий дрон на висоті до 30 метрів, що дуже непросто», – коментує нацгвардієць.
Ворог продовжує підступно атакувати українські міста та села, постійно вигадуючи нові способи для того щоб обійти наші системи ППО: змінює маршрути, висоти, модернізує свої борти, встановлює додаткові засоби протидії БпЛА українських захисників, але і гвардійці не стоять на місці.
«Ми намагаємося знищувати всі ворожі дрони, які летять на наші населені пункти, робимо все, щоб модернізувати та адаптувати наші сили та засоби, постійно вчимося та рухаємося далі, аби ще краще захищати наших рідних і близьких від ударів з неба», – каже Моджахед.
Мрії бійця прості та зрозумілі кожному, хто живе в Україні у цей найважчий для неї період.
«Я мрію про нашу спільну Перемогу над ворогом, повернення миру в Україну, а коли це станеться – зберу найближчих людей і поїду відпочивати кудись на природу, де буде тихо та затишно», – додає штурман.
